Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
Ну, привет, малаки! Сядьте поудобнее, а то я тут расскажу вам историю, которую запомните до конца своих дней. Так вот, была у меня такая ситуация, когда я купил закладки с кодеином, а потом меня выгнали из армии. Опять клинит где-то? Не удивительно, ведь такая история наверняка втерта в голове каждого из нас.
Как-то раз ребята прикололи планчик и сказали, что у них крутая партия закладок. Я, конечно, не мог пройти мимо такой возможности. Да и вообще, я всегда был ценителем хорошего опия, даже несмотря на то, что это криповый наркотик. Но дело не в этом.
Так вот, вечером мы собрались в одном месте, чтобы попробовать новую партию закладок. Ребята уже были втерты от предыдущих приключений, а я только ожидал того момента, когда мой мозг переключится в другую реальность.
Я выпил свою дозу и сразу почувствовал, как эффект начал охватывать меня. Вокруг стало казаться, что все предметы приобретают странные формы и цвета. Я начал клиниться, видеть галлюцинации, которые казались мне настоящей реальностью. Время как будто остановилось, а я стоял в середине этого дурманного сна.
Прошло несколько часов, и я начал постепенно приходить в себя. Ощущения становились все реальнее, и я понял, что надо было срочно уйти из этого места, пока все еще не окончательно свихнулся.
На следующий день я пришел в военкомат, и там меня уже ждала дурная слава. Ребята рассказали, что я был замечен втертым и с наркотиками, и меня сразу отправили на военную комиссию.
На комиссии все стало еще хуже. Врачи сделали все возможное, чтобы прийти к выводу, что я не годен к службе. Они даже пришли с полным арсеналом тестов и анализов, чтобы максимально обосновать свое решение.
Я сидел на стуле, ожидая своей очереди, и думал о том, что мне делать дальше. Ведь быть солдатом была моя давняя мечта, и теперь она рушилась прямо на глазах.
Пока я размышлял, мне вспомнилось, что надо срочно избавиться от остатков закладок, чтобы не попасться на этой комиссии. Я решил спрятать их в одно из своих карманов, надеясь, что меня не обыщут.
Когда моя очередь настала, я почувствовал себя ошеломленным. Врачи начали задавать вопросы, касающиеся моего здоровья и справок о наркотиках. Я старался отвечать как можно невозмутимей, но все равно чувствовал себя малаком в их присутствии.
В конце комиссии меня вызвали к врачу для индивидуального допроса. Он посмотрел на меня строго и спросил о наркотиках. Я прикинулся невежливым и сказал, что о них ничего не знаю.
Врач сделал вид, что мне не верит, и сказал, что у него есть информация о моих закладках. Я испугался и попытался отмахнуться, но он был настойчивым и продолжал задавать вопросы.
В итоге, он сказал, что меня не допустят к службе из-за наличия наркотиков. Я чувствовал себя полной жопой и понимал, что все, о чем я мечтал, пропало.
Но в глубине души я знал, что сам виноват во всей этой ситуации. Я выбрал наркотики, закладки и опий, вместо той жизни, которую хотел прожить. Не позволяйте опиям и закладкам закрывать глаза на настоящую реальность. И помните, что после всех приключений всегда приходится прийти в себя и начинать все сначала.